Р          Так. Вони просто... Так. Тому що вони живуть своїм життям. І їм так добре здається. От дайте нам гуманітарну допомогу, ми її зносимо... і не попаде вона десь, от.

М        Понятно. Скажите: сколько времени обычно проходит от первого посещения такой кризовой семьи к организации её социального сопровождения? И что... если это длительный период, то что мешает ускорить процесс, чтобы это было очень быстро и лаконично?

Р          Часу проходить небагато, тому що, наприклад, в районах це... мені здається, що це не обласний центр, а районний – це, по-перше, шлях невеликий, так? Не треба добиратися довго. По-друге, працівники знають, як уже говорити з цими сім’ями, і вміють пояснити, що вони від них хочуть, так? І мені здається, що часу на це небагато йде. Небагато. Основна в нас затримка – що ми, наприклад... дуже рідко не маємо, чим їм допомогти – цій сім’ї. Тому що от влаштувати на роботу... ми не можемо влаштувати на роботу. Влаштувати на це... в центр зайнятості, так? На біржу, щоб стали на чергу на роботу... це дуже важко зробити. Так само дуже важно зробити, бо там є певні колізії, з яких там людина не може стати. Знову ж небажання оцих сімей з нами співпрацювати.

М        А вот вы сказали «небагато». Но это сколько? Неделя? Две?

Р          Тиждень, два...

М        Тиждень.

Р          Десь так. Тиждень.

М        Обычно это тыждень, два, да?

Р          Так. Обично так.

М        Скажите: а вот какие категории из вот этих вот кризовых семей легче идут на сотрудничество, а какие... работа с какими категориями вообще является практически нерезультативной?

Р          Значить, легше йдуть на... багатодітні сім’ї, малозабезпечені сім’ї, сім’ї, де є матері-одиначки, от сім’ї, в яких виникла така тимчасова криза. Не системна криза, а, там, тимчасова криза. І важко там, де люди є... ну, вживають алкоголь. Це практично неможливо з ними працювати, тому що це хвороба. І людина не визнає, що вона алкоголік. І... ну, працювати з цими сім’ями, скажемо так, фактично безрезультативно. Так. Ну, і сім’ї, які, наприклад... там, у нас є такі сім’ї, дійсно, де знову психіка не на місці, от. У цих сімей. І вони самі не знають, як жити, і що вони хочуть від цього життя. І як його жити. Вони просто самі не знають і не вміють його організувати, це своє життя.