Предыдущая Следующая

Респондент 4: Нема довіри.

Респондент 8: А от я дивився другу передачу, Служба Розшуку Дітей, і також Міністерство займається, і скільки дітей вже було знайдено?

Респондент 3: Так. Буває, люди, бувають ...

Респондент 8: І писали Факти, що відкрилися судові справи по справах торгівлі людьми, це також Міністерство Внутрішніх Справ, і все розкручувалося. Справа також по заявкам громадян. Також.

Респондент 3: Це, напевне, дуже багато людей знало.

Респондент 8: Нє, справа не в тому, якщо я хочу бачити чорне, я буду бачити тільки чорне. Тільки чорне. Тому що... А тому що вже про законодавство, про відповідальність і про кадри, які працюють, тут можна питання поставити з двох боків. Тобто якщо це конкретно стосується мене – то... О, він, цей сволоч, і він, цей гад, або ще щось в цьому роді, у мене щось пропало – кричу: Караул, міліція. Це така, знову ж таки, психологія нашої людини, от. Коли я йшов п’яний, мене в голову, ще щось в тому роді зробили – то вони сволочі, то вони гади. А коли щось в мене пропали, він кричав, чого ж його не рятують? Це получається така ситуація.

Модератор интервью: Зрозуміла. Ну, взагалі, Юрій не звернувся б.

Респондент 3: Дуже в крайньому випадку, дуже в крайньому.

Модератор интервью: У якому?

Респондент 3: Якщо би те стосувалося, якби були ... І в мене була би достовірна інформація чи якийсь дзвінок був...

Модератор интервью: А чого, чого ви боїтесь? Чому б ви не звернулися?

Респондент 3: Зміст?

Модератор интервью: Тобто нема сенсу звертатися? Чому?

Респондент 3: Не знаю, я навіть мало вірю, що... Якщо би я прийшов, мене могли би хтось послухати. Від своїх справ там невпроворот, а тут ще якийсь прийшов .. та їм щось доказує. Що у мене вот... Нє, ну, скажем, це на місцевому рівні, в нас так буває, що от...

Респондент 8: Ну, в більшості випадків стереотип іде: міліціонер – це щось ...

Респондент 3: Ну, тому що міліцію у нас набирають, скажем так, підходять до міліціонера, стоять, любуються... Я ж взагалі зовсім з іншого району.

Респондент 8: І це, скажем так, знову ж таки, вина тої самої держави, вина тої самої міліції. Коли ми дивимся про американських суперкопів, я завжди задаю запитання, звідки ж тоді в Америці преступність, коли там один положив батальон, цілих дві мафіозних структури відразу, забезпечив. А у нас справа в тому, що дивіться, оце що для мене асоціація, безпосередньо з ким я стикаюся – це так. Хлопці до армії кидали гній .., тут приїхали в місто, їм дали общежитіє, він не вміє на нашій мові розмовляти нормально, на українській мові, і він ходе в формі, представник влади, представник охорони, цієї країни – це на нього дивитися страшно, не те, що з ним спілкуватися. От... Зараз такий стереотип. Наприклад, стереотип оперпрацівників, з якими я стикався – це дійсно в людей собача робота. Це брехня, що вони не розкривають злочини, це так...


Предыдущая Следующая

 



Перейти на главную История создания журнала Адресная книга взаимопомощи Об интересных местах Об интересных людях Времена Многонациональный Петербург Клубы и музыка Прямая речь Экология Исторический материализм Метафизика Политика Правые Левые Благотворительность и третий сектор Местное самоуправление Маргиналии Дети и молодежь Наркозависимые Бывшие заключенные Глухие Слепые Люди в кризисной ситуации Душевнобольные Алкоголики Инвалиды-опорники

© 1996-2012 Pchela

Письмо в "Пчелу"